Акціонери подали позов до Intel за передавання десяти відсотків акцій компанії уряду США під тиском Трампа

Інтел‑угода з урядом США: хто і чому сперечається

Генеральний директор Intel, Ліп‑Бу Тан, на початку 2024 р. висловив занепокоєння перед президентом Дональдом Трампом, але після особистої зустрічі американські влади досягли того, щоб держава отримала майже десять відсотків акцій компанії. Тепер частина міноритарних інвесторів оспариває угоду.

Хто подавав позов і в чому причина?

Міноритарний акціонер Річард Пейзнер (Richard Paisner) звернувся до суду з вимогою скасувати договір, укладений між Intel та урядом США. У заяві він стверджує, що керівництво компанії було «запугане» американськими владою перед підписанням угоди і продало акції на суму майже 11 млрд доларів без вагомих підстав – лише під загрозою «атак з боку Дональда Трампа». Пейзнер вважає, що угода призвела до втрати контролю над інтересами акціонерів.

Фон подій

Перед тим як зустрітися з Трампом, Ліп‑Бу Тан провів кілька годин у колі консультантів, які допомагали йому підготуватися до переговорного процесу. У момент укладання угоди Intel вже отримала 2,2 млрд доларів від уряду; решта 8,9 млрд були обіцяні як частина субсидій за «Закон про чіпи». В обмін на передачу 10 % акцій влада зобов’язалася виплатити ці кошти в майбутньому.

Сторони і звинувачення

Пейзнер зазначає, що рішення керівництва було мотивовано лише бажанням зберегти робоче місце Тана, а не інтересами інвесторів. Юридична фірма Skadden, яка одночасно представляла Intel та Міністерство торгівлі США під час оформлення угоди, також стала об’єктом критики за порушення прав акціонерів (хоча офіційно вона не виступає відповідачем).

У позові звинувачуються:

- Міністерство торгівлі США та його керівник Говард Лютнік;
- Колишній голова ради директорів Intel Френк Йірі.

Таким чином, суперечка навколо угоди відображає конфлікт між інтересами урядових програм щодо розвитку технологій і захистом прав міноритарних акціонерів у великій технологічній компанії.