«Джеймс Вебб» створив першу тримірну карту полярних сяйв на Урані, де вони видно й біля екватору.

Космічний телескоп «Джеймс Уебб» вперше створив тривимірну карту полярних сяйв Урана

Міжнародна група астрономів використала «Уебб» для спостережень за далеким планетою протягом майже повного періоду її обертання (≈ 17 год). Це надало унікальні спектральні дані про верхні шари атмосфери до кількох тисяч кілометрів над хмарами, дозволяючи точніше зрозуміти структуру Урана.

Чому полярні сяйва на Урані незвичайні
Магнітне поле Урану сильно відхилене від осі обертання – приблизно 60 °, у порівнянні з Землею (≈ 11 °). Така «розсинхронізація» призводить до появи сяйв навіть в екваторіальних широтах. Завдяки «Уеббу» вперше зафіксовано всі такі явища протягом одного дня, що стало історичним досягненням.

Що показало дослідження
- Дві яскраві смуги біля магнітних полюсів.
- Зона низької емісії та щільності іонів між ними.
- Підвищення температури в областях сяйва обмежене: температура підвищується лише на десятки градусів.

Ці спостереження демонструють складну взаємодію магнітосфери та атмосфери, а також підтверджують продовжувальне охолодження верхніх шарів. З того часу, як вперше виміряли температуру Урану, вона поступово падає – тепер ми бачимо це у тривимірному вигляді.

Як формуються полярні сяйва
Сонячний вітер іонізує атоми атмосфери; підвищені атоми потім повертаються до нормального стану, випускаючи фотони. Це дозволяє досліджувати склад, динаміку та розподіл енергії в атмосфері.

Значущість відкриття
Результати перевершують можливості попередніх місій, наприклад «Вояджер‑2». Учені називають це проривом:

> “Це вперше, коли ми змогли побачити верхню атмосферу Урану у трьох вимірах”, – заявила керівник проекту Паола Тиранті (Northumbria University).

Отримані дані відкривають нові перспективи для розуміння фізики льодових гігантів, їх магнітосфер і полярних сяйв. Це важливо не лише для вивчення планет Сонячної системи, а й для інтерпретації процесів на екзопланетах у далеких куточках Всесвіту.