Вчені об’єднали «улики» про загадкові радіо­сигнали від далеких куточків космосу, наближаючись до їх розшифрування

Новий «Розеттський камінь» – ключ до розгадки довгоциклічних радіотранзій

Що таке LPT і чому вони загадкові
- Довгоциклічні радіотранзії (LPT) – рідкі спалахи в радіо‑випромінюванні, що з’являються з періодами від десятків до сотень хвилин.

- Перша повідомлення про таке явище датуються чотирма роками тому; за цей час було знайдено близько 12 джерел.

- У кожного з них спостереження були різними: різні діапазони, різні телескопи – тому об’єднати їх у одну класифікацію виявилося майже неможливим.

Як новий об’єкт змінив картину
- У недавньому дослідженні (Nature Astronomy) астрономи виявили ASKAP J1745−5051 за допомогою австралійського радіотелескопа ASKAP.

- Він випромінює яскравий спалах кожні 81 хвилину у радіо‑діапазоні, і аналогічна періодичність спостерігається й у рентгенівському спектрі (дані від Swift та Einstein Probe).

- Оптичні зображення (SOAR, Magellan) показали, що джерело не є однократним об’єктом, а щільна подвоєна система: білий карлик + червоний карлик.

Як працює система
1. Червоний карлик передає матеріал на білий карлик.
2. Падаючий газ нагрівається до мільйонів градусів і випромінює рентгенівські промені.
3. Взаємодія магнітних полів двох зірок та зарядженого газу, ймовірно, генерує спрямовані радіоспалахи.

Чому його назвали «Розеттським каменем»
- Як камінь Розетти об’єднав три мови в одному пам’ятнику, ASKAP J1745−5051 з'єднує одразу кілька ключових ознак:
- Радіоспалахи
- Рентгенівське випромінювання
- Подвійна система
- Білий карлик
- Аккреція
- Магнітна активність

- Це перший об’єкт, у якому всі ці елементи присутні одночасно.

Що це означає для науки
- Хоча не все LPT тепер пояснено, наявність «Розеттського каменю» дає еталонний приклад: частина довгоциклічних радіотранзій може відбуватися саме у магнітних подвоєннях з білим карликом.

- Пошук аналогічних наборів ознак у інших джерел тепер стає більш цілеспрямованим, що пришвидшить розуміння природи цих загадкових сигналів.

Таким чином, новий об’єкт не лише розширює спектр відомих LPT, а й відкриває шлях до єдиної теорії їх походження.