Вибухи білих карликів‑канібалів були нерівномірними, що протягом років спотворювало уявлення про темну енергію

Новина у власних словах

Вчені з Барселонського університету (UB) представили нову ІІ‑систему CIGaRS («Combined Inference and Galaxy‑Related Standardisation»), яка підвищує точність вимірів відстаней до наднових типу Ia і, як наслідок, покращує оцінку швидкості розширення Всесвіту. Результати роботи опубліковані у журналі *Nature Astronomy*.

Що робить CIGaRS?
- Об’єднує дані про наднові та їх батьківські галактики в єдину самоконсистентну модель.
- Працює з потоками спостережень, що надходять із обсерваторії Vera C. Rubin (LSST).
- Замість традиційних спектроскопічних вимірів використовує фотометричні знімки та нейронні мережі для аналізу.

Таким чином, система точніше визначає:
1. Вік зірок, що світяться як наднові Ia.
2. Металличність (концентрацію важких елементів) цих зірок.
3. Відстань до об’єктів, що безпосередньо впливає на вимірювання розширення Всесвіту.

Чому це важливо?
- Наднові Ia вважаються «стандартними свічками» завдяки майже однаковій критичній масі білої карлики, при якій відбувається термоядерний вибух. Це дозволяє використовувати їх яскравість як міру відстані.
- У 1998 році спостереження наднових призвели до відкриття прискореного розширення Всесвіту та появи поняття «темної енергії», що складає ~68 % її енергетичного бюджету.
- Однак останнім часом стало зрозуміло, що яскравість наднових трохи залежить від середовища галактики: вибухи у великих/старих галактиках різняться від тих, що відбуваються в молодих.

CIGaRS вирішує цю проблему, моделюючи всі ключові фактори одночасно (особливості батьківських галактик, вплив міжзоряної пилу, частоту вибухів тощо) замість послідовних поправок. Це підвищує точність вимірів відстаней до десятків тисяч наднових за один проход.

Як це пов’язано з майбутніми спостереженнями?
Обсерваторія Vera C. Rubin буде проводити Legacy Survey of Space and Time (LSST) – десятилітній огляд неба, що знімає доступну область кожні кілька ночей ширококутним телескопом-рефлектором. Система CIGaRS особливо пригодиться для обробки величезного об’єму фотометричних даних LSST і стане ключовим інструментом у уточненні параметрів розширення Всесвіту.

Ключові цитати

> «Можливий спосіб моделювання Всесвіту – це його симуляція на комп’ютері», — говорить Рауль Хіменес.

> «Це дає можливість варіювати всі параметри одночасно, щоб передбачити, в якому Всесвіті ми живемо… Вплив таких систематик на наш висновок – мабуть, найважливіший недостаючий інгредієнт у нинішніх підходах до моделювання Всесвіту».

Таким чином, нова ІІ‑платформа CIGaRS відкриває шлях до більш точних космологічних вимірів і допомагає краще зрозуміти природу темної енергії.